Всеукраїнський Благодійний Фонд Юрія Дерев'янка

Правозахисник і меценат, голова Всеукраїнського благодійного Фонду Юрія Дерев’янка, депутат обласної ради Володимир Грабовецький підсумовує роботу Фонду на Івано-Франківщині.

- Чотири роки тому Фонд Юрія Дерев’янка розпочав благодійні проекти на Надвірнянщині. Сьогодні його постійна діяльність поширюється на дев’ять районів області. В чому вона полягає?Як визначають, куди спрямовувати допомогу?

Благодійний Фонд працює в чітко визначених напрямах. Це допомога навчальним закладам у створенні системи якісної освіти та рівного доступу до знань. Це підтримка закладів охорони здоров’я, яка дозволяє покращити їхнє оснащення, створити сучасну діагностичну і лікувальну базу медзакладів, забезпечити надання ефективної медичної допомоги мешканцям районів і сіл області. Підтримка і заохочення обдарованої молоді. Сприяння в розвитку фізичної культури і спорту, заохочення до здорового способу життя. Це допомога закладам культури, підтримка творчих колективів та музичних шкіл. Також Фонд долучається до видання книг місцевих авторів, дбає про забезпечення бібліотек літературою і періодикою. Серед іншого надає правову допомогу — створено мережу юридичних консультацій.

Важливо, що Фонд розширює свою роботу. В останній рік узяв під патронат ще два райони — Тисменицький і Коломийський, зокрема селище Отинію. Продовжує працювати на Косівщині і Верховинщині, Надвірнянщині і Яремчанщині, у Рожнятівському, Долинському районах та місті Болехів. 

Як голова Фонду, я постійно виїжджаю в райони, особисто зустрічаюся з депутатами місцевих рад, із керівниками і колективами установ та організацій, з сільськими головами і громадами населених пунктів. Це дозволяє з’ясувати, які проблеми турбують людей, якої допомоги вони потребують. Виходячи з цього, плануємо роботу Фонду. Нагадаю, що за статутом благодійний Фонд Юрія Дерев’янка допомагає виключно юридичним особам — установам і організаціям.

Звертаємо увагу не тільки на проблеми. Підтримуємо здобутки, допомагаємо продовжувати добрі справи, розвивати цікаві ініціативи.  Так, одним із напрямів діяльності благодійного Фонду є нагородження разовими грошовими стипендіями молодих інтелектуалів, які отримують призові місця на всеукраїнських олімпіадах і міжнародних конкурсах.  Таким чином відзначаємо і школярів, і спортсменів, і педагогів, які працюють з дітьми. 

- З легкої руки Фонду практика відзначати талановитих школярів прижилася в школах області?

Справді, діяльність Фонду спонукала обласне управління освіти та районні державні адміністрації запровадити нагородження школярів-переможців предметних олімпіад і вчителів, які їх підготували. Більше того, така практика у відповідь на приклад Фонду спочатку була введена на Франківщині, а потім поширилася на інші області. Це один із позитивних прикладів роботи благодійного Фонду. Є й інші. Типові — забезпечення шкіл навчальним устаткуванням, допомога дитсадкам побутовою технікою і меблями, а сільським амбулаторіям і ФАПам — апаратурою та обладнанням. Реконструкція приміщень закладів освіти й медицина за енергоефективними технологіями. Якщо ця наша робота також надихатиме представників влади, тих людей, від яких залежить прийняття рішень, розвивати відповідні галузі, то будемо вважати, що виконали своє завдання поширювати досвід добрих справ.

- Тобто, благодійність — це допомога не тільки матеріальними ресурсами…

Благодійність у широкому сенсі — це будь-яка допомога, потрібна саме тут і саме тепер. Підтримка — один із виявів благодійності. Коли людина відчуває підтримку, вона знаходить у собі сили і долає негаразди. Не завжди проблеми людей чи громад вирішуються завдяки ресурсам Фонду — коштам та іншим благам. Не менш важливо разом із людьми обговорити проблему, тобто винести її на загал, розібрати, знайти спосіб вирішення і забезпечити підтримку.

Маємо позитивний досвід, коли залучаємо громаду до обговорення і розв"язання проблем села чи міста, бюджетних установ та організацій, які там працюють. В цих випадках благодійний Фонд долучається на кінцевому етапі — чи консультаціями, чи організаційно, чи матеріальними ресурсами. І саме в цьому полягає ефективність його роботи — сприяти вирішенню проблем громад, забезпечуючи громадську дискусію, створюючи умови для конструктивеного діалогу.

- До Вас звертаються представники органів місцевого самоврядування. З якими потребами?

У всіх сільських, селищних та міських голів є одна спільна проблема — обмеження у повноваженнях і в ресурсах.  Однак, всі хочуть бути ефективними для своєї громади. У теперішній ситуації, коли місцеве самоврядування є слабким і бідним, бути ефективним для громади дуже складно. Зазвичай сільські голови звертаються до благодійного Фонду, шукаючи матеральної допомоги у таких сферах як спорт і культура. У першому випадку найчастіше йдеться про спорудження спортивних майданчиків, у другому — про ремонти і реконструкцію закладів культури, наповнення їх апаратурою. На ці напрями життєдіяльності громад кошти в їхніх бюджетах переважно не передбачені — така загальнодержавна ситуація. Більшість рад дотаційні, тож закладають кошти у бюджетах громад передовсім на так звані «захищені» статті — зарплату працівникам бюджетних установ, енергоносії тощо. А розвиток населених пунктів, модернізація інфраструктури, створення умов для дозвілля — те, що зараз потребують громади, які хочуть іти в ногу з часом, все це фінансується за залишковим принципом. Тому голови місцевих рад мусять шукати ресурси, звертатися по допомогу. Ми прислухаємося до кожного і йдемо назустріч, наскільки це в наших силах.

- На початку року Фонд дещо змінив специфіку своєї діяльності. Паралельно з усталеною роботою проводить Конкурси проектів. Чому обрали такий формат?  Спробували реалізувати ідею, яка дає громадам поштовх до розвитку, стимулює їхню активність. Фонд оголошує конкурс проектів у певних населених пунктах. Відтак громада під проводом своїх активістів, лідерів суспільної думки, збирається на публічне обговореннях проблем, які потребують негайного вирішення. Фонд приєднується до громадських слухань. І вже разом із громадою, обравши проблему чи потребу, починає її розв’язувати чи реалізовувати на умовах спільної участі. Передбачено, що в Конкурсі перемагають проекти, які отримують переважну підтримку громади.

- А якщо допомоги, наприклад, у селі потребує і школа, і церква, а громада віддасть більшість голосів за те, щоби Фонд підтримав храм на місцевій парафії. То школа залишиться "за бортом" зі своїми проблемами?

Як голова Фонду, я особисто беру на себе відповідальність за діяльність благодійної організації в області і вирішення проблем громад. Тому, можете бути впевнені, що такого не станеться. Ситуація, яку ви навели, є для мене загальним індикатором. Поясню на прикладі: маленький садочок в селі, одна група на 25 дітей. Їм дуже потрібні іграшки і п’ять шафок. Невелика, здавалося би, потреба. Зрозуміло, що виграти Конкурс проектів садку буде досить складно — треба конкурувати з іншими великими і невідкладними проектами, обґрунтовувати потребу, мортивувати великою кількістю підписів.  Але ж дітям потрібні іграшки! Потрібні сьогодні, а не через рік. Їм треба гратися, вчитися, розвиватися. Вони не можуть чекати, доки дорослі напишуть проект, батьки-й-вихователі будуть збирати підписи, готувати решту паперів... В таких та подібних ситуаціях приймаю рішення надати допомогу під свою відповідальність. Бо ж люди зазвичай так само відгукуються і на ці маленькі проекти — підключаються всі, і батьки, і вихователі. Допомагають, чим можуть. Виходить та сама участь громади — лише в межах окремо взятого маленького садочка.

- В усіх дев’яти районах області, де активно працює Фонд, створені юридичні приймальні?

Так. Юристи Фонду консультують громадян, які в силу певних життєвих обставин не можуть звернутися до адвоката чи будь-якого приватного юриста. Юридичні приймальні Фонду працюють абсолютно безплатно. Зазвичай допомагають людям у суперечках чи конфліктах з державою. Наші юристи складають скарги, заяви та інші документи для того, щоби люди могли відстоювати свої права.  Намагаємося не втручатися в приватні справи громадян, такі як спори між фізичними особами. Та якщо бачимо, що людина цілком беззахисна і її права вже цілковито попрані, то й у цизх випадках надаємо допомогу.

- Володимире Миколайовичу, ви стали депутатом обласної ради. Чи допомагає це Вашій роботі у благодійному Фонді?Моя робота депутатом облради поягає в тому, що я відстоюю свою політичну позицію, яку декларував під час виборів. Як патріот свого краю, роблю все можливе, щоби в обласній раді відстоювати інтереси Надвірнянщини та її мешканців. Використовую депутатські повноваження, щоби не тільки точковими заходами Фонду підтримувати освіту, медицицну, культуру району та населених пунктів свого виборчого округу, а й системно вирішувати проблеми в цих галузях. Для цього об"єдную свої зусилля з іншими депутатами та фракціями.  

Щомісяця приймаю виборців — люди звертаються в громадську приймальну депутата з проблемами і потребами. В цьому випадку працюю і як обласний депутат, і як голова благодійного Фонду. Свій депутатський фонд у 12 тис. гривень на рік витрачаю на допомогу людям — щоби хоч якось покращити те скрутне становище, в яке вони потрапляють. Намагаюся рівномірно розподіляти допомогу між усіма, хто її потребує.

- Що для Вас у роботі Фонду є найважливішим?

Можливість змінити ситуацію на краще. Мій друг, колега в роботі, засновник Фонду Юрій Дерев"янко, запрошуючи мене приєднатися до благодійної діяльності, сказав: "Знаю, що кожну ситуацію можна змінити на краще". Відтоді це є моїм девізом — стратегією голови благодійного Фонду.

Бачу, що поступово люди, які співпрацюють з Фондом, також переймаються цією ідеєю і долучаються до нашої команди. Знаю, що всі разом ми зможемо змінити майбутнє своєї батьківщини. Тому продовжуємо добрі справи.